Славні люди землі Диканської

Ільченко Леонід Харитонович

Відкриття меморіальної дошки Ільченку Л.Х.

Ільченко Леонід Харитонович народився 9 грудня 1925 року в селі Байрак на Диканщині в бідній селянській сім’ї. Талант до малювання отримав у спадок від діда по материнській лінії – Левка, котрий розписував Свято-Троїцьку церкву у с. Великі Будища та малював картини, більшість з яких були продані в голодному 1933 р.

Закінчив Милорадівську початкову школу, навчався в Писарівщанському ветзоотехнікумі, в 1941 році був евакуйований з сім’єю на Донбас. 17-річним юнаком добровольцем пішов на фронт. З армії демобілізувався в червні 1946 р. в званні старшого лейтенанта, нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни І-го ступеня, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у ВВв 1941-1945 р.р.».

Працював завідуючим клубом, художником на заводі в м. Краматорську, а з 1966 р. і до виходу на пенсію – художником-гравером Диканського райпобуткомбінату.

Скульптурою захопився ще в 50-х роках, коли в с. Матвіївка виготовив бюст Чапаєва (не зберігся).

Першою серйозною і дуже вдалою роботою скульптора став пам’ятник М.В.Гоголю, створений до 100-річчя смерті письменника в 1952 р., який прикрашає Диканьку і до сьогоднішнього дня.

В 1953 р. Л.Х.Ільченко виготовляє бюст Т.Г. Шевченка для села Чернечий Яр, в 1954 – пам’ятник для Диканьки, в наступні декілька років погруддя Кобзаря прикрасили села Байрак і Стасі. І це у вільний від основної роботи час.

В 60-х роках світ побачила стела «Скорботна мати», встановлена в 1967 р. в Диканьці під час перепоховання жертв фашизму.

Роботи у скульптора-гравера вистачало. В цей час по селах району розпочалося спорудження пам’ятників воїнам-визволителям і пам’ятників землякам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Треба було висікти на камені всі відомі на той час імена тих, хто поклав своє життя на вівтар великої Перемоги. Сьогодні такі пам’ятники є в Ландарях, Андріївці, Байраці, Балясному, Великих Будищах, Великій Рудці, Водяній Балці, Василівці, Надежді, Нелюбівці, Орданівці, Петро-Давидівці, Стасях, Чапаєвці і, звичайно, в Диканьці.

До 30-річчя Перемоги ветерани 4-го гвардійського мінометного полку «Катюш» вирішили встановити в Диканьці на постаменті бойову машину «Катюшу». Проект пам’ятника підготував Л.Х.Ільченко, він же висік і пам’ятний напис на гранітній стелі. Одночасно скульптор працює над гіпсовими погруддями командира полку «Катюш» О.І.Нестеренка та комісара – І.Н.Радченка, проектує та виготовляє пам’тний знак на місці спостережного пункту полку «Катюш».

В цей же час скульптор і художник стає активним учасником районних, обласних і республіканських творчих виставок, на які готує художні полотна та скульптури «Трактористка», «Балтійський матрос», «Хіросіма», «Урожай», за які отримує безліч грамот, подяк, дипломів.

За виявлену любов і відданість селищу Диканьці, за особливий вклад в монументальну пропаганду і участь у споруджені пам’ятників В.І.Леніну, М.В.Гоголю, Т.Г. Шевченку, М.О.Островському та монумента з’єднанням, що визволяли Диканьку від німецько-фашистських загарбників рішенням селищної ради в жовтні 1973 р. Л.Х.Ільченку присвоюється звання «Почесний громадянин Диканьки».

Як художник-гравер побуткомбінату майстер займався і виготовленням надмогильних пам’ятників, які роз’їхались по всій Україні. Їх фото можна побачити в музеї і переконатися, що це цілий пласт непересічного творчого доробку.

Попрацювавши з мармуром, Леонід Харитонович зрозумів, що це хоч і важкий у роботі матеріал, та результат виходить чудовий. Так народилася «Лілея», була мрія зробити в мармурі всі скульптури, виконані з гіпсу, а найзаповітнішою мрією залишався бюст художниці і письменниці М.К.Башкирцевої.

Останньою скульптурою стала «Блакитній планеті мир» - гімн любові, миру, життю.

Л.Х.Ільченка не стало в березні 1993 р., і тільки в серпні цього ж року в Диканьці стало відомо, що Указом Президента України за особистий внесок у збагачення української національної культури, високу професійну майстерність йому присвоєне почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України».

В грудні 2010 р. диканчани відзначали 85-у річницю з дня народження самодіяльного художника і скульптора Л.Х.Ільченка, ще одного свого талановитого земляка, якому завдячують тим, що Диканька має чи не найбільше серед райцентрів Полтавщини пам’ятників.