Оспівана О.С.Пушкіним, уславлена М.В.Гоголем та М.К.Башкирцевою, Диканька здавна приваблює туристів і відпочиваючих. Вона розташована у надзвичайно мальовничій місцевості, де з минулих віків збереглося чимало пам'ятників культури, які гармонійно поєднують сучасні риси селища з екзотичними елементами української старовини.

У славнозвісній Диканьці та поблизу неї знаходяться 5 пам'ятників архітектури 18 – 19 ст., 10 пам'ятників природи, інші заповідні та історичні місця. Тут створено регіональний ландшафтний парк "Диканський". Ця екологічно чиста зона сприяє розвитку туризму. Справжньою перлиною парку є живописна долина р.Ворскли з її прозорою чистою водою і золотими піщаними пляжами.

Історичним символом Диканьки стала зведена у 1820 р. за проектом архітектора Луїджі Руска Тріумфальна арка, що нагадує знамениту Паризьку арку на площі Карусель. Це єдина в Україні архітектурна пам'ятка епохи Вітчизняної війни з французами 1812 року. Арка стоїть на в'їзді до селища й донині вражає своєю величністю.

На південній околиці Диканьки під лісом виділяється білокам'яна ротондальної форми Миколаївська церква (1794р.). Її будував у стилі класицизму видатний зодчий М.О.Львов, вперше застосувавши систему подвійного купола, що знайшла своє відображення пізніше на спорудженні знаменитого Казанського собору в С. – Петербурзі. Вражає своєю витонченістю вирізьблений із мореного дуба іконостас, під церквою знаходиться родовий склеп Кочубеїв, де в саркофагах з італійського мармуру поховано п'ять князів і три княгині.

Поряд – дзвіниця, збудована за проектом Луїджі Руска (1810 – 1827 р.р.). Мелодійний спів її 8 – пудового дзвону колись чути було аж до околиць Полтави. Миколаївська церква започаткована на цьому місці ще в 17ст. з благословення Лазара Барановича, і досі в народі живуть перекази про чудотворну силу ікони святого Миколи – угодника.

Фрагмент експозиції старовинної архітектури і побуту Диканщини з музею під відкритим небом.

Троїцька церква збудована 1780 року в стилі бароко на місці знесеної дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви в історичному центрі села. Ходили до неї переважно козаки, тут було відкрито й церковно – приходську школу. Під правим криласом було поховано будівничого церкви П.В.Кочубея з його дружиною Уляною Безбородько. Троїцька церква – єдина в Україні пам'ятка архітектури, що тісно пов'язана з творчістю М.В.Гоголя, який часто бував у ній.

Троїцька церква в с.Великі Будища збудована неподалік місця, де 1709 року містилися штаб – квартира Карла 12. Це єдина на сьогодні з десяти діючих до революції церков, що збереглися в цьому селі, яке з 1660 року було сотенним містечком Полтавського козацького полку.

Збереглися й залишки печерного скиту, що існував у лісовій хащі під Диканькою до 1602 року. Це було ціле підземне містечко з 8 печер, з'єднаних розгалуженими ходами з системою життєзабезпечення.

Славляться оспівані О.С.Пушкіним у поемі "Полтава" вікопомні Кочубеївські дуби, що стоять у Миколаївському лісі на старовинному Полтавському шляху. Залишилося лише 4 велетні віком понад 600 років, з діаметром стовбура 1,5 – 1,8 м і висотою 20 – 22 м . Це пам'ятник природи місцевого значення.

Унікальною пам'яткою садово – паркового мистецтва є Бузковий гай, створений на початку 19 ст. у кар'єрі площею 2 га, з якого брали глину для цегельного заводу Кочубея. Після закриття заводу тут було насаджено бузок, облаштовано алеї та альтанки. І досі квітне гай щовесни, приваблюючи диканчан і чисельних гостей. Це місце щорічного проведення традиційного обласного свята "Пісні Бузкового гаю".

Великий інтерес викликають інші пам'ятники природи – Ялиновий гай, урочище "Парасоцький ліс"(загальнодержавного значення), виходи пісковиків, Фесенкові горби, Писарівщинський лісопарк, балка "Пустовітка", лісосмуга О.О.Ізмаїльського, урочище "Яворівщина", які входять до природно – заповідного фонду Диканщини.