Шість уродженців району за виняткову мужність і відвагу удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Їх портрети встановлені у центрі селища в галереї Слави.

І.І. Даценко

Гвардії капітан І.І. Даценко служив у бомбардувальній авіації дальньої дії. З перших днів війни не раз вилітав бомбардувати воєнно-промислові об’єкти в глибокому тилу гітлерівців. Учасник оборони Сталінграда, Курської битви і визволення України, за подвиги, здійснені у грізному небі війни, у вересні 1943 року був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. І.І. Даценко успішно здійснив 283 результативних бойових вильоти, причому 269 з них – нічні. В ніч на 19 квітня 1944 року він не повернувся з бойового завдання по бомбардуванню залізничної станції м. Львова. Ім’я героя увічнено на його батьківщині – в селі Чернечий Яр у назвах вулиці та в меморіальній музейній кімнаті.

Войтенко Степан Юхимович

У боях за Кавказ, за визволення південної України та Криму відзначився морський льотчик – винищувач гвардії майор С.Ю.Войтенко. Народився він у Великих Будищах, під час війни з білофіннами здійснив 95 бойових вильотів. Більше 240 раз піднімався, літаючи на бойові завдання, в причорноморське небо. Провів 27 групових і 18 одиночних повітряних боїв, в яких збив 12 літаків противника, ще три літаки, а також 20 автомашин, сім вогневих точок знищив на землі. Двічі був поранений. Звання Героя Радянського Союзу командиру ескадрильї С.Ю Войтенку було присвоєно в листопаді 1944 року.

Гапон Григорій Євдокимович

Славний бойовий шлях пройшов уродженець села Каплунівки лейтенант Г.Є.Гапон. Особливо відзначився танковий взвод, яким він командував, у боях при форсуванні Одера. Підтримуючи дії кавалерійського полку, цей підрозділ десять днів відбивав шалені контратаки і першим вривався в опорні пункти гітлерівців. Коли у вуличному бою ворожий снаряд підбив танк Г.Є.Гапона і механіка – водія було поранено, командир сам повів машину. Закріпившись на зайнятому рубежі, він поставив свій танк у засідку і протягом доби відбивав безперервні контратаки. За вмілі і рішучі дії в боях на Одерському плацдармі та проявлені особисту мужність і відвагу Г.Є.Гапон був нагороджений Золотою Зіркою Героя.

Гордієнко Петро Павлович

П.П.Гордієнко родом із села Лозівки. Воював на багатьох фронтах, був тяжко поранений і контужений. В січні 1945 року на території Польщі він з двома бійцями свого відділення визвався першим форсувати Віслу. Під запеклим вогнем сержант Гордієнко кілька разів переправлявся через ріку, забезпечуючи безперебійну роботу зв'язку. Тільки за один день він усунув 15 пошкоджень ліній і не залишив поля бою навіть оглушений розривом німецького снаряда. Сміливі дії і самовідданість зв'язківців під його командуванням сприяли успішній переправі через Віслу підрозділів артилерійського полку і розвитку подальшого наступу наших військ. За цей подвиг П.П.Гордієнку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Спичак Іван Іванович

Визволяючи село Диків ку Кіровоградської області, 30 листопада 1943 року героїчно загинув 20 – літній комсомолець рядовий І.І.Спичак з села Лабурівка на Диканщині. В ході тяжкого бою він був поранений в руку, але продовжував битися з ворогом. Молодий воїн підбив гранатами кілька німецьких броньованих громад, змусив залягати піхоту, але й сам був тяжко поранений. Озвірілі фашисти кинулись до нього, сподіваючись захопити живим. Стікаючи кров'ю, Спичак підпустив їх до себе, а потім висмикнув кільце протитанкової гранати... За цей подвиг відважному комсомольцю було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Терещенко Михайло Кіндратович

Командир стрілецької роти лейтенант М.К.Терещенко посмертно став Героєм у наступальних боях на Могильовському напрямку. В боях за села Суслівку і Ханьковичи Чауського району в червні 1944 року він вміло організував оборону роти, бійці якої зірвали ворожий наступ. Через декілька днів, 26 червня 1944 року М.К.Терещенко поліг у битві за Дніпро і був похований у братській могилі в селі Сухарі під Могильовом.

У центрі Диканьки, в сквері по вулиці Леніна височить пам'ятник Солдатської Слави. Опустивши в скорботі голову, стоїть радянський воїн, спираючись на меч.Біля його підніжжя палає Вічний вогонь. На гранітній стелі викарбувані імена односельців, що полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни. Про їх безсмертні подвиги, що вічно житимуть у серцях вдячних нащадків, розповідають численні експонати краєзнавчого музею.